Корзина
Нет отзывов, добавить
Зберігання сухого зерна
Контакты
ООО «Арай Украина»
+380 показать номер
Андрей - инженер, Елена Григорьевна — генеральный директор
УкраинаКиевул. Голосеевская, 7, корпус 3, 4 этаж03039
Карта

Зберігання сухого зерна

Зберігання сухого зерна
Ви зібрали комбайном сухе зерно та завантажили його в склад, або залишили на току в товстому шарі. Вважали, що нічого з ним не станеться на протязі тривалого часу. Проте через декілька днів занурюєте руку в зерно і відчуваєте, що воно стало гарячим та вологим. Які мають бути ваші дії, щоб зберегти зерно якісним та конденційним і не зазнати втрат? В кожній зернині протягом кількох (біля 10-20) днів після комбайнового збирання проходить кінцева, так звана післяжнивна, фаза дозрівання зерна. Зернини інтенсивно «дихають», виділяючи тепло та вологу. З маси зерна підвищується температура та вологість. Вологість, що накопичується в зерні, дуже швидко призводить до появи пліснявих грибів і зерно втрачає свою якість та швидко псується. Неможливо залишати зерно в такому стані тривалий час, бо воно стане неконденційним. Потрібно проводити консервацію або пеленгацію зерна чи, іншими словами, відповідні дії по догляду за його зберіганням. Найбільш простим та результативним способом консервації зерна є його провітрювання. Провітрювання — це примусове повільне проходження повітря через непорушний шар сухого зерна. При цьому насамперед переслідують дві цілі — це охолодження зерна та вирівнювання температури та вологості в масі зерна з наступним зниженням цих показників до безпечного рівня. Провітрювання зерна називають також активною вентиляцією, механічною вентиляцією або аерацією зерна. Провітрювання зерна можливо застосовувати на складах — ангарах та на токах при зберіганні зерна в валках з шаром до 3-х метрів. При цьому система провітрювання зерна має бути підготовлена завчасно до закладання зерна. Найбільш ефективно провітрювати зерно при його зберігання в металевих зерносховищах силосного типу. Підлога такого сховища має відповідну перфорацію і технологія набула досить широкого застосування. Повітря, яке подається в зерно, має бути сухим та холодним, адже воно має ввібрати в себе якнайбільше вологи та охолодити зерно. Якщо ж повітря, яке ми направляємо в зерносховища, тепле та вологе, а шар зерна досить товстий, то повітря може навпаки не забирати вологу від зерна, а конденсуватися в зерновій масі та збільшувати вологість зерна. Рівновісна вологість повітря при провітрюванні зерна — це така вологість повітря, яка не призводить до зменшення чи збільшення вологості зерна протягом тривалого часу. Якщо провітрювати зерно таким повітрям, то, не дивлячись на те, що зерно буде охолоджуватися, воно, все таки, через певний час зіпсується, так як буде втрачений термін безпечного зберігання зерна до появи пліснявих грибів. Слід пам’ятати, що плісняві гриби спочатку з’являться в місцях, які найбільш віддалені від місць, куди подається повітря при провітрюванні. Головне завдання оператора при провітрюванні зерна — це правильно вибрати параметри провітрювання, щоб воно було найбільш ефективним, та постійно проводити контроль стану зерна, а саме вимірювати температуру та вологість зерна в найбільш небезпечних місцях, та вимірювати вологість та температуру повітря, яке подається в зерно. Нижче будуть приведені рекомендації та дані, які допоможуть вибрати параметри провітрювання зерна. Найбільш ефективним буде провітрювання зерна в нічний час, коли температура навколишнього повітря знижується. Якщо температура зерна на декілька градусів вища ніж температура повітря, яке подається в зерно, ризик зволоження зерна мінімальний. Це добре видно з таблиці провітрювання зерна (таблиця 1). За таблицею визначають допустимі величини відносної вологості повітря при якій провітрювання ще ефективне. Користуючись таблицею оператор може легко визначити умови при яких необхідно ввімкнути вентилятори, та провітрювати зерно. Для зменшення вологості повітря, яке подається в зерно, можемо використовувати підігрівачі, але про це трохи пізніше. Вентилятори та повітряні канали мають бути розміщені так, щоб шлях проходження повітря через зерно був по можливості однаковим у всіх напрямках. В такому випадку зерно буде віддавати вологу рівномірно по всій своїй масі. Це легко забезпечити в силосах, особливо, коли ще й вирівняти верхній шар зерна. Для ефективного провітрювання зерна система вентиляторів має забезпечувати загальну подачу біля 1300 м. куб. повітря на кожну тону зерна. На практиці застосовується так званий експлуатаційний об’єм повітря для провітрювання. Для зерна вологістю до 15% рекомендується об’єм рівний 20 м. куб./ (год. т) (метрів кубічних повітря за годину на кожну тону зерна). Такий об’єм рекомендований для країн Європи. Чим менший об’єм повітря, тим довше продовжується процес охолодження маси зерна. Якщо рекомендується 20 м. куб./ (год. т), то 1300 м. куб. повітря проходить через кожну тону зерна на протязі 1300/20 = 65 годин, або за неповні три дні. При виборі вентилятора слід також враховувати, що, при однаковій потужності двигуна, осьові вентилятори, мають більш високу продуктивність але низький тиск, а відцентрові вентилятори можуть мати досить високий тиск але нижчу продуктивність. Для вирівнювання температури та вологості зерна у всій його масі, а також для покращення умов провітрювання, застосовують механічне перемішування зерна. Перемішування зерна корисне, головним чином, тоді, коли неможливо застосувати вентилювання, але ці два методи ні в якому разі не можуть виключати один одного, а навпаки їх спільне застосування покращує ефективність зберігання зерна.